Suchergebnisse

The article is devoted to the discovery of prioritized methodological dominant in understanding the issues of the political crisis in the historical and political context. A significant proportion of researchers analyze this definition through the prism of the paradigm of stability in the explication of the concept of «political crisis». It determines the explication of the political crisis in the context of the conceptions of «decay», «destruction», etc., which confronts the negative perception of crisis processes priori and the desire to avoid / ignore them. At the same time, a number of researchers focus on the constructive nature of political crises, believing that the crisis can become a source of qualitatively new political relations. This approach, in the context of the paradigm of change, is becoming today the dominant element in political science. The affirmative attitude to the idea of change shifts the emphasis in understanding the political crisis from the categories of disintegration and destruction to the direction of identifying the constructive potential of crisis phenomena. Thus, in today's political discourse, the paradigm of change, not the paradigm of stability, makes the necessity of shifting the methodological priorities in the conceptualization of the concept of «political crisis» becomes a priority in the comprehension of political phenomena.

The ideological grounds of liberalism – in contrast to the ideological and theoretical – evolved much earlier. Liberalism is obliged to set its origin to a variety of factors (the philosophical ideas of the Enlightenment, political revolutions, in particular, the French, the destruction of feudal relations, industrial and technological change, etc.), which generally gave a powerful impetus for its formation. The article is aimed at identifying the sources of liberalism ideas, the determinants of its appearance in the philosophical context. It is proved that a synthesis of the philosophical ideas of progress (which is closely linked to the idea of rationalism), and individualism was very fruitful for the emergence of liberalism. These ideas, being basic for the liberal discourse, contributed to the design of conceptual framework of liberalism. ; Идейные основания либерализма – в отличие от идейно-теоретических – формировались намного раньше. Либерализм своим возникновением обязан совокупности разнообразных факторов (философские идеи Просвещения, политические революции, в частности, Великая Французская, разрушение феодальных отношений, промышленно-технологическое перевооружение и т. д.), которые в целом дали мощный толчок для его становления. Статья посвящена выявлению истоков идей либерализма, детерминант его появления в философском контексте. Аргументировано, что весьма плодотворным для возникновения либерализма стал синтез философских идей прогресса (который тесно повязан с идеей рационализма) и индивидуализма. Эти идеи, будучи базовыми для либерального дискурса, способствовали оформлению концептуального каркаса либерализма. ; Ідейне підґрунтя лібералізму – на відміну від ідейно-теоретичного – формувалося значно раніше. Лібералізм зобов'язаний своїм виникненням сукупності різноманітних чинників (філософські ідеї Просвітництва, політичні революції, зокрема, Велика Французька, руйнування феодальних відносин, промислово-технологічне переозброєння тощо), які в цілому дали могутній поштовх для його становлення. Стаття присвячена виявленню витоків ідей лібералізму, детермінант його появи у філософському контексті. Аргументовано, що вельми плідним для виникнення лібералізму став синтез філософських ідей прогресу (який тісно пов'язаний з ідеєю раціоналізму) та індивідуалізму. Ці ідеї, будучи базовими для ліберального дискурсу, сприяли оформленню концептуального каркасу лібералізму.

The article is devoted the analysis of constitutional process in modern Ukraine, in particular, to the exposure of liberal intentsiy in Constitution of Ukraine 1996 and in Project of Law on making alterations to Constitution of Ukraine, given for consideration of Supreme Soviet President of Ukraine V.А. Ushchenko (2009). It is shown, that in an ideological context a presidential project is unconcerted, that can become a barrier to the processes of democratizations in Ukrainian state building. ; Статья посвящена анализу конституционного процесса в современной Украине, в частности, выявлению либеральных интенций в Конституции Украины 1996 г. и в Проекте Закона о внесении изменений к Конституции Украины, поданного на рассмотрение Верховного Совета Президентом Украины В. А. Ющенко (2009 г.). Продемонстрировано, что в идеологическом контексте президентский проект несогласован и разбалансирован, что может стать барьером для демократизационных процессов в украинском государственном строительстве. ; Стаття присвячена аналізу конституційного процесу в сучасній Україні, зокрема, виявленню ліберальних інтенцій у Конституції України 1996 р. та у Проекті Закону про внесення змін до Конституції України, поданого на розгляд Верховної Ради Президентом України В. А. Ющенком (2009 р.). Продемонстровано, що в ідеологічному контексті президентський проект неузгоджений та розбалансований, що може стати бар'єром для демократизаційних процесів в українському державотворенні.

This article is devoted to identifying the grounds of political science in the field of language culture. Structuring political reality language systematizes it. The necessity to identify the basic parameters within which political language originality is defined, caused, on the one hand, addressing to the problem of entering the political arena of language issues, but on the other - analyzing the internal structure of language. The purpose of the article was the identification of the basic structures which contribute to the formation of politico-categorical mechanism and so determine the specificity of political language. The objects of comparative analysis were the Ukrainian and French languages. ; Статья посвящена выявлению оснований политической науки в языковом поле культуры. Язык систематизирует политическую реальность, структурируя ее. Необходимость выявления базовых параметров, рамками которых задается своеобразие политического языка, обусловило обращение, с одной стороны, к проблеме выхода на политическую арену языковой проблематики, а с другой – к анализу внутренней структуры языка. Целью статьи стало выявление базовых структур, которые, способствуя формированию политико-категориального аппарата, обуславливают специфику политического языка. Объектом компаративного анализа стали украинский и французский языки. ; Стаття присвячена виявленню підґрунтя політичної науки в мовному полі культури. Мова систематизує політичну реальність, структуруючи її. Необхідність виявлення базових параметрів, рамками яких задається своєрідність політичної мови, зумовило звернення, з однієї сторони, до проблеми виходу на політичну арену мовної проблематики, а з іншої – до аналізу внутрішньої структури мови. Метою статті стало виявлення базових структур, які, сприяючи формуванню політико-категоріального апарату, зумовлюють специфіку політичної мови. Об'єктом компаративного аналізу стали українська та французька мови.